Май
Май на увазі: твоє кожне слово змінює всесвіт. Чи знаєш, скільки на світі схожих думок? Схожих бажань, кроків, досягнень і звершень? Кожен твій порух — це вибух енергій. Навколишній хаос — відлагодженний процес. Не зрозуміти, за даний нам відрізок часу, весь механізм. Ти намалюєш у мріях ескіз, через тисячі років який довершать! Кожен по собі — листок. Усі разом ми мішаний ліс! Май на увазі: сукупність думок змінює всесвіт. Значення має навіть мізерна тінь. Кожен твій крок, дотик, тремтіння вій. Май на увазі: ти — згусток енергій. В просторі, часі ти завжди будеш свій.
2019-05-01 08:45:06
17
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
Марі Жаго
може й мені того не пишеться🙂
Відповісти
2023-07-19 16:10:29
Подобається
Марі Жаго
тут реально класно, бо люди близькі по інтересам і легко йдуть на контакт)
Відповісти
2023-07-19 16:11:16
Подобається
Марі Жаго
зараз тут багато новеньких
Відповісти
2023-07-19 16:24:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3255
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3970