Тінню від світла
Євгенія Стрельченко
Тінню від світла на білій стіні Він пише думки в її голові. Вважав, не видно відтінків в розмові. Вона ж зупиняла його на півслові. Правда молочного кольору, Далі тілесна брехня. Скільки ж залив він болю в ту, Що, як вважав, не вартує й дня З його останнього, як і у всіх, життя. З боку видніше. Всі вже говорять. Барвами темними мальоване тло . Чорні відтінки. Сонце вже сіло. Вуха пекельно горять. Тінню від сонця на білій основі Він пише казки в її голові, Нарешті,побачивши відтінки у мові На вигляд, як теплої-теплої крові.
2021-07-18 05:04:58
1
0
Інші вірші поета
Білокоса Залюбки Різна Не так
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2159
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2708