Оада

Євгенія Стрельченко

Твої золоті коси Різали душу серпанком , Ти приходила до мене гола й боса Щоранку. Я заплітав у прядки стрічки. Я шепотів ім'я твоє, Оада. З твоїх очей текли пекучі річки, А я не знав, як дати цьому раду. Тебе не має. Ти невидима, А я все ще бачу твої рухи. Ти вже нелюдима, До тебе тягнуть руки духи. Тримають міцно свою бранку За золоте волосся . Я ріжу його, як колосся , Щоранку.

2020-08-31 13:58:57

Інші вірші поета

З якого ти тіста? Не так НЕБО В КРАПКУ Допоки Сонце спить

Інші поети

Ms. Nothing

@ms_nothing

Eiffel

@Miss_Eiffel

Marry Dead

@marry_dead

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6149

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1965