Для себе
Євгенія Стрельченко
Розкрила крила, полетіла За небокрай. Гніздо ж пусте і ти посміла Шукати власний рай. Палає пір’я, світ кривавий. Куди сховатись від думок?! Як сироті знайти у собі “маму” Й злетіти до зірок. Переплітаються дороги, А ти не знаєш друзі чи то вороги? Вони ж посміхаються з порогу З душею “чистої” води. Скануєш дії, бідкаєшся, плачеш. Образити когось- це ж зась! Для когось як дурне ти скачеш. Схотіла піти - мразь. Терпи-терпи чи може досить? Подумай ще сто раз, Коли серце відповіді попросить Чи настав нарешті для себе час?!
25.03.2025
0
0
Інші вірші поета
Чужинці Допоки Сонце спить Красива Сьогодні
Інші поети
Nana
@mingi
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3799
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3928