Глава 3
- ААА - вигукнула я, подивившись зранку у джерело. Мої очі пожовтіли!
Мою маму Марину налякав мій крик, тому вона забігла до ванної:
- Доню, що сталося? Синці під очима помітила? А я тобі казала, що твої безсонні ночі до цього призведуть - вона широко посміхнулась
- Мам.. у мене пожовтіли очі..- я з панікою повернулась до мами
- Це може бути симптомом жахливих хвороб.. Бігом до лікаря!
Вже через годину ми були у нашого сімейного терапевта. Жінка років 50-ти уважно подивилась на мене:
- Ви з приводу жовтухи. Вірно?
- Так - схвильовано кивнула моя мама
- Дивіться, я не можу так вам сказати, у чому проблема. Скажіть, у вашої доньки є цукровий діабет?
- Так, вроджений - сказала я. Вона явно намагається діагностувати щось жахливе..від однієї думки про це мені стало страшно
- Угу.. А хронічний панкріатит?
- Теж мається - зітхнула мама
- Дивіться, у мене є одна підозра, тому сходіть на МРТ підшлункової залози. Чим швидше, тим краще..
Ще більш схвильовані ми вийшли з кабінету. На щастя, на сьогодні ж було вікно на МРТ. До прийому була ціла година. Скільки ж діагнозів за цей час мені поставив інтернет.. Коли до часу "х" залишилось хвилин 10, я побачила дівчину у коридорі років 16-ти, що плакала біля потрібного мені кабінету. Звичайно, я одразу до неї підбігла:
- Ей, що сталося? Я дуже хочу допомогти..
- У мене..У мене діагностували рак! Пізня стадія..Лікарі майже не дають шансів - вона ще сильніше розплакалась
- Який жах..Слухай, головне не губи віру! Шанс ще є. Давай якось спишемось, я теж йду на МРТ і не знаю, який діагноз на мене чекає..
- Давай! - ледве помітно посміхнулась дівчина
Як тільки ми обмінялись телефонами, мене покликали до кабінету..
Мою маму Марину налякав мій крик, тому вона забігла до ванної:
- Доню, що сталося? Синці під очима помітила? А я тобі казала, що твої безсонні ночі до цього призведуть - вона широко посміхнулась
- Мам.. у мене пожовтіли очі..- я з панікою повернулась до мами
- Це може бути симптомом жахливих хвороб.. Бігом до лікаря!
Вже через годину ми були у нашого сімейного терапевта. Жінка років 50-ти уважно подивилась на мене:
- Ви з приводу жовтухи. Вірно?
- Так - схвильовано кивнула моя мама
- Дивіться, я не можу так вам сказати, у чому проблема. Скажіть, у вашої доньки є цукровий діабет?
- Так, вроджений - сказала я. Вона явно намагається діагностувати щось жахливе..від однієї думки про це мені стало страшно
- Угу.. А хронічний панкріатит?
- Теж мається - зітхнула мама
- Дивіться, у мене є одна підозра, тому сходіть на МРТ підшлункової залози. Чим швидше, тим краще..
Ще більш схвильовані ми вийшли з кабінету. На щастя, на сьогодні ж було вікно на МРТ. До прийому була ціла година. Скільки ж діагнозів за цей час мені поставив інтернет.. Коли до часу "х" залишилось хвилин 10, я побачила дівчину у коридорі років 16-ти, що плакала біля потрібного мені кабінету. Звичайно, я одразу до неї підбігла:
- Ей, що сталося? Я дуже хочу допомогти..
- У мене..У мене діагностували рак! Пізня стадія..Лікарі майже не дають шансів - вона ще сильніше розплакалась
- Який жах..Слухай, головне не губи віру! Шанс ще є. Давай якось спишемось, я теж йду на МРТ і не знаю, який діагноз на мене чекає..
- Давай! - ледве помітно посміхнулась дівчина
Як тільки ми обмінялись телефонами, мене покликали до кабінету..
Коментарі