Чом би ні?

Кирило Сорока

Я дивлюся на статуї Під статуями фонтан Чи статуї фонтанують? Чи фонтанить статуям? Чом би знати кожен храм Кожен купол і дзвіницю Хто яку там молодицю Научав святим місцям Чи гріхам Чом би нам? Не побігти по канату Як оно висить розтятий Між стовпів таких завзятих Що стійкіші від Таната Хто б його не закував Чом би ні? Чом не плисти по калюжі Як вона є глибше Ужа Не кричати всюди: "Суша!" Де людина наша дужа Вже бувала та ступа Чом би ні? Чом не ковзати асфальтом Не змагатися у парку Хто є швидше за гепарда Після вибуху петарди Із граблями у руці Чом би ні? Чом не бути дикунами Розійтися між домами З невідомими дядьками І закластись на парі Чий король кого здолає Той морозиво купляє За свої для нас усіх Чом би ні?

29.11.2023

Інші вірші поета

Побратими і Посестри Тиша Божий сором Мовозбур

Інші поети

Рада

@Rada_

Кристина Белинская

@vlyublennaya_poetessa

Самоскид!

@malse

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2623

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4847