34.

Людмила Баглай

✍✍🙏🏻🙏🏻🙏🏻 Життя людського цінність , Втрачає значення в війну! Дрейфуючи у ночі сутінках І створюючи армію свою... І тіло падає в глибоку прірву , А душу світлу в вись несе... Бо смерті холод поцілунку, Із тіла кров до краплі цього п'є! І прощення тепер не буде, І заспокоєння ніяке не прийде, Прокинувшись, не зміниться, Життів уже нічиїх не верне! Ця армія життів небесна, Дозор у чистому небі несе! За них ми молитися будем, Пам'я ть про них не пройде! Не згасне ні в серці, ні в розумі, Пережитих стан тих почуттів, Історії нашої сторінки записано, Кров'ю загиблих невинних життів!!! 30.04.2022

2023-01-29 15:27:14

2

0

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9408

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

3216