213.

Людмила Баглай

✍🇺🇦🙏🏻 Ти пробудився від снарядів, Що розривались уві сні... Твоє серденько калатає, Ти повернувся знов туди... Де луплять орки підло з градів, Руїни залишивши по собі... І скроні так тобі стискає, Від того жаху, що ти пережив... І невимовний страх і біль, Твоє маленьке тіло огортає... І миттю заховатись хочеш ти , Від чорних спогадів війни... Вони щоночі повертають, Тебе, де кров і сильний плач... І навіть тут і зараз відчуваєш, Як тебе катує, той нелюд і палач... 06.11.2022

2023-01-29 10:32:43

Інші вірші поета

202. 274. Брату... 229.

Інші поети

Gamila

@mariam_wael_2evw

step

@step

Momen ali

@momen_ali

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16567

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9134