Горе
Ми собі жили у мирі й любові, Інколи, тихо сварили зарплату, А недалечко було собі горе... Тихо дрімало. Його б не чіпати... Сусід розбудив,що катує і мучить. Воно прокидалось неспішно, поволі, Спочатку, як грім, прогриміло у Бучі. Зайшло у Ірпінь, Бородянку, Гостомель. Життя - довгий шлях співпадінь різних й збігів, А так лиш в жахливім буває кіно... Горе прийшло в Маріуполь, Чернігів, Бахмут, Кременчук, Дніпро. Його ми не кликали і не чіпали І хай би дрімало повік, без пори. Ні, воно лізе... Горе дістало І Київ, і Бровари... В Винниці горе, в Херсоні, в Одесі, В кожному місті й селі, Воно проростає в українськім серці На чорних руїнах війни. Світе, не спи! Дай щити нам і зброю, Дай повернути наш дім. Вигнати з нього війну і горе. І жить, як раніше, в нім. Вирвати з серця свого з корінням Паросль згорьованих днів, Скільки ще в нас залишилось терпіння? Вистачить, щоб дочекатись мир! Щоб душу і серце не рвало на частки, Не падати, щоб без сил. У наших містах хай поселиться щастя, Світло, добробут і мир. Загоїм любов'ю болючії рани І нечисть прогонимо всю. А горе хай верне туди, звідки звали, До тих, що збудили. В москву. 22.01.2023
2023-08-27 07:26:08
0
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3834
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4996