Прості істини
Ти кажеш вголос істини прості. Межуєш навпіл правду і брехню. Комусь здається, що мессія ти, Хтось просто не сприймає суть твою. Комусь здається - істину несеш, У ніг її розбив своє життя, А хтось не хоче вийти з своїх меж, Або тебе впустить в своє буття. Світ не такий простий, як двічі два, Щодня самі ускладнюєм його. І не лякає нас душевна пустота, Аби не стала правда за кермо. Її ховати звикли за брехню, Без жалю палимо минулого мости... І мало хто сприймає суть твою, Бо кажеш вголос істини прості.
2021-11-03 20:59:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4818
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2082