Алегоричний
Твої обійми тихі, теплі, ніжні. Твої дарунки завжди особливі. Твої слова - це істини наскрізні, Коли допомагаєш - я щаслива. Якщо захочу, ти дістанеш з неба Мені зорю, комету, навіть сонце. І раптом в мене виникне потреба, Ти станеш власним вірним охоронцем. Дарунки вітру, соловейка, квітів Мені приносиш, викинувши зайве. Далекі гори, що серпанком вкриті, Ліси, поля... І одинокі мальви. Тебе, пробач, не завжди я ціную, І почуття ніяк не виявляю. Але без тебе, Вечоре, сумую, Коли з тобою зустріч пропускаю...
2021-09-10 10:54:34
15
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Лео Лея
Відповісти
2022-10-24 19:04:41
1
Юлія Богута
Люблю вечір. він дає відносний спокій. Можна трохи відпочити від божевільних днів та ранків. Все стає чорно-білим, чеснішим, добрішим. Він зрівнює всіх, наче фільтр. Якби я могла б, то працювала б ніччю, а вдень спала. Так було б легше жити. #чв
Відповісти
2022-10-25 18:52:38
1
Лео Лея
@Юлія Богута Дякую) 💖
Відповісти
2022-10-25 19:03:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4198
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5104