Я вже не знаю
леся маркiв
(18+)
Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Нащо мені життя Якщо не має в нім Любові і довіри Нащо мені те існування Якщо мене ніхто Не хоче бачити і чути Я вб'ю себе бо більше Я не взмозі жити й існувати Так дальше як то є Коли тебе ніхто не розуміє І знать тебе ніхто не хоче Моє життя нікчемне Бо я сама нікчема Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Нащо продовжую життя Я на цьому світі Де тільки лиш одне панує І це одне-це цілих три ознаки Це злоба, злість і ненависть Це суще зло що є над нами Чому в моїх думках Панує лиш одна єдина думка Що лиш добро перемагає зло Невже цей світ ще врятувати можна Змінити все на краще Невже ще крапелька надії Жевріє у людських серцях Я вже не знаю Для чого я живу Я вже не знаю Для чого я існую Та знаю я лише одне Допоки буду я жива На цім ось білім світі То буду бачити його Таким ось неймовірним Таким прекрасним світом Яким він є і буде повсякчас
2021-03-08 14:31:26
2
0
Інші вірші поета
Господи за що Ти так зі мною Це почуття таке Вже знов весна Кохання
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3170
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155