Така вона моя Любов
(18+)
Любов це така штука Яка приносить лиш безвихідь Любов це пекельні муки Що спотворюють наш світ Любов це почуття Яке знищує нас з середини Любов це така штука Яку ніколи не пізнаю Колись закоханість була Та її розбили й знищили Всі ті кого можливо я любила Тепер у моєму серці Лиш одна розруха Одна лиш темрява в мені Пітьма і злоба там у серці В душі моїй одна лиш злість І вже нічого не змінити Не поміняти на любов Зі зла добро вже не зробити Вже демона на ангела перетворити Стане не підсилу геть нікому Я злобне і колюче стерво А не лагідне і ніжне кошеня Я та яка не вірить у любов Не йме вже віри у кохання І хоть би хтось не намагався Це почуття вже мертве Любові вже не має у мені Я вже не знаю про кохання І більш уже не хочу  знати Мені вже без любові тої На світі що створила я собі Живеться легше й спокійніше Там за стіною снігу й льоду За полум'ям із пекла мого Так я стіну собі створила Відгородилася від всього світу нею Бо як інакше вижити мені На цьому злому світі Якщо цей світ розбив і знищив Мене він зруйнував і розтоптав
2021-03-08 12:37:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2341
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3106