Пам'яті майдану
Майданна сотня полетіла в небеса, І вже не сотня тисяча вона. І що ж здобуто кров'ю, Тисячі твоїх синів країно. Чого ж ти досягла, Невже піднялась ти з колін. Ти скинула свої кайдани, Чи може на твоїй землі, Вже мир і спокій. І не має там на сході, Вже тої клятої війни. Чи може люди твої, Стали жити краще і багатше. А може влада вже не та, Ні дорога моя країно. Все що було те й є тепер, Що нова влада, що стара, Одна і та ж сама свиня. Однаково під себе риє, Усе собі гребе й краде. Ні все не так, і все не те, У нас все як було так є. У нас народ страждає і бідує, А можновладці все шикують. Отож моя ти рідная країно, Загинули намерне твої герої, Відважні й вірні сини твої, Найкращі і найсміливіші воїни твої. Та все ж в народу є надія, Що все це було не даремно. Та наше краще майбуття. Героїв не поверне з небуття. Без пам'яті про них, Без слави їхніх подвигів, Нічого б з того не було б. Нам лиш одна єдина пам' ять, Залишилася на вічні віки, Про героїв наших славних. Бо їх ніщо вже не поверне до життя, Тож пам'ятай о ми про них, І бережімо їхню славу. Нашим Героям Вічна Пам' ять! Нашим Героям Вічна Слава!
2021-03-08 14:36:53
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1872
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9560