Мої надії
(18+)
Мої надії на кохання Згоріли у пекельному вогні Моєї злості і ворожості До всього світу цього Мої надії на любов Розтанули як айзберг в океані Моєї замкнутості серця і душі До всіх тих почуттів І не дізнатись вже мені Як це кохати до нестями Аж щоб до втрати подиху Від тої палкої любові І не пізнати вже мені Як бути це коханою Аж щоб до мурах на шкірі Від тих безмежних почуттів І я замкнулась у собі Від цього всього світу Я заховалася у кокон Від всіх тих почуттів Обійми, ніжність і любов Для мене як проказа Всі прояви кохання Для мене як чума І ненавиджу я себе За боягузтво почуттів І злюсь на себе я За страх перед любов'ю Бо я могла би покохати І бути я коханою могла б Для цього лиш одне потрібно Тільки одна єдина дія Й більш нічого вже не треба Для краси й кохання Відкрити своє серце й душу Впустити в себе Ті щирі ніжні почуття Дозволити любові  серце своє Наповнити його аж до країв Підпустити до душі своєї Нестримне й вічне почуття Кохання якому є ім'я
2021-06-03 16:33:04
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1966
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1410