Крижані дзеркала

Ліса

Між строк, та строф, Між компліментів, Пестливих пустощів твоїх, Я роздивлюся у моменті Моря замерзлих старих криг. Не те, щоб ти мені не любий, Не те, що не до зору стать, Не те, щоб я дивилась на фігури, Але тобі вже дії так горять. Хоча всередині, не в шлунку, Ти не готовий до зорі Твоїх старих-нових гатунків, Що наліпив ти сам собі. Твої всі пестощі - то пусток, Десь вглибині твій океан Кричить, волає, просить сльозно: "Не починай по-нову сам". Ти сам собі наробиш горя, Ти сам собі не поводир, Не бачиш далі свого носу, Хоча у цьому не один. Всі скрізь не більш, ніж компліменти, Всі скрізь не більш, ніж скло, А зазирнути трохи глибше, Усюди є дзеркальне дно.

2022-11-07 19:33:45

14

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Ліса

дякую, в моїй меті було передати проблему багатьох людей, коли вони стрибають із стосунків у стосунки, або постійно фліртують для самоствердження, бо раніше їх окровавили болючі стосунки або навіть гіркий досвід з батьками. Тому близко до себе вони не підпускають і найчастіше тримають дистанцію, просто закохують у себе гарним словами та "героїчним вчинками". Це і до чоловіків, і доводить жінок. 🙂🙃

Відповісти

2022-11-07 19:48:32

Подобається

Сандра Мей

Гарно і правдиво. Ви немов у душу до когось прагнете зазирнути, щоб краще вірш відчули. І це як на мене у вас добре вийшло. Емоції в мене після вірша просто захват.🤩

Відповісти

2022-11-14 19:15:11

1

Ліса

@Сандра Мей оуф, ви мене вганяєте в багрянець, дуже приємно, рада, що вам так сподобалось 🥰🥰

Відповісти

2022-11-14 19:25:48

1

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12415

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4913