Крижані дзеркала

Ліса

Між строк, та строф, Між компліментів, Пестливих пустощів твоїх, Я роздивлюся у моменті Моря замерзлих старих криг. Не те, щоб ти мені не любий, Не те, що не до зору стать, Не те, щоб я дивилась на фігури, Але тобі вже дії так горять. Хоча всередині, не в шлунку, Ти не готовий до зорі Твоїх старих-нових гатунків, Що наліпив ти сам собі. Твої всі пестощі - то пусток, Десь вглибині твій океан Кричить, волає, просить сльозно: "Не починай по-нову сам". Ти сам собі наробиш горя, Ти сам собі не поводир, Не бачиш далі свого носу, Хоча у цьому не один. Всі скрізь не більш, ніж компліменти, Всі скрізь не більш, ніж скло, А зазирнути трохи глибше, Усюди є дзеркальне дно.

2022-11-07 19:33:45

14

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Ліса

дякую, в моїй меті було передати проблему багатьох людей, коли вони стрибають із стосунків у стосунки, або постійно фліртують для самоствердження, бо раніше їх окровавили болючі стосунки або навіть гіркий досвід з батьками. Тому близко до себе вони не підпускають і найчастіше тримають дистанцію, просто закохують у себе гарним словами та "героїчним вчинками". Це і до чоловіків, і доводить жінок. 🙂🙃

Відповісти

2022-11-07 19:48:32

Подобається

Сандра Мей

Гарно і правдиво. Ви немов у душу до когось прагнете зазирнути, щоб краще вірш відчули. І це як на мене у вас добре вийшло. Емоції в мене після вірша просто захват.🤩

Відповісти

2022-11-14 19:15:11

1

Ліса

@Сандра Мей оуф, ви мене вганяєте в багрянець, дуже приємно, рада, що вам так сподобалось 🥰🥰

Відповісти

2022-11-14 19:25:48

1

Схожі вірші

Всі

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

73

4

4669

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10447