За що я люблю Україну?
За що я люблю Україну? Та чесно, Бог його зна. Конкретно сказати все рівно не зможу, хоч скільки мене не питай. Любить Україну є важко за щось, бо є в неї щось особливе... Тож спробую я повідати вам про це все в одному лиш вірші. Країну люблю я, красиву свою, вона є така неймовірна. Свобода вітрів, навіть хід всіх думок і волю оцю незбагненну. Пейзажі усіх краєвидів он тих, що так заворожують душу... Ось чую я вітер, не чую гріха, мов дзвін б’є по теплому серці. Пташині співи, тихий шепіт всіх хвиль у Чорному в загадці морі. Гей, вітре, пташки! Ну куди ж ви усі летіти далеко зібрались? Лелече гніздо на даху у селі і діти лелеки там малі. Там добрії люди, напевно, живуть, лелекам там теж дуже добре. Символіка гарна, душевна така і сили нам стільки дає. Та люди усі незвичайні такі, близькі всі усім і є щирі. Гей, вітре! І знову скажу я тобі, неси наші пісні по світі. Назад нам надію і віру неси, Щоб єдними люди всі були. Щасливі в безкрайність країни своєї впадають і їхні там душі радіють святам та і буднім всім дням таким є характер народу. Народ український — ти вільний такий, як птиця над семи морями. Так будь ти собою, козацький народ, врагів пожени кулаками. Народе козацький, а чим же ти славний? Це гідність і єдність, відвага. Сміливість і міць, як вогонь та вода, та сили все ж в цьому як в миру. Країно, - ти матір же люба моя, зоря ти на небі, надіє! Ти будеш триматись ще сотні років і йти будеш тільки вверх, далі Народе, прошу вас єдине: держись! Храни міць свою і волю. Неси всі таланти і твори, вірші, неси серед того Атланту. І люди несуть всім по світі дари, що створені їхнім талантом. Ми люди є вірні, ми сильний народ і волимо нести довіру. Вкраїно, любове ти вічна моя, єдина така серед всіх. Дала ти і волю, натхнення дала щоб люди для тебе творили. І зерна плодів людського таланту розкинеться глибоко в море, та інші не стануть давати нагоди, щоб гинули людські пригоди. За що я люблю Україну? - За що? І мушу я все ж це сказати. Не буде таких же країн як вона, бо є вона вся особлива. Хто рідний край любить, той вірний всьому, що є дороге йому в світі...
2022-10-04 10:50:11
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1562