Правосуддя

Ластівка

Чи відбере-но в тебе душу правосуддя? Чи втратиш серце ти, зізнавшись у брехні? Чи ти такий верткий, наче вода, що вже давно була в душі твоїй? А ти мав знати, мої чаші повні, терпіння мало, часу обмаль в нас. А я в очікуванні сповіді твоєї на сірім троні убиваю час. Із келихом вина, багато фруктів, кімната сіра, наче кам'яна. А чаша в центрі залу майже повна, як символ часу, що тікає в нас. Чекала правди, чую нові побрехеньки, як жалюгідно чути це із твоїх уст. Я ж думала подарувати йому спокій, та це багно лилося з його уст. А як сумнівно, віриш собі сам? Бо гра ця йде у шлях надто далекий. І замість правди у брехні й незгоді втратив час. Тобі не вірить більше тут ніхто, жодна душа цього живого світу, а правосуддя, як той чорний кіт, таїлось тихо за спиною в тебе, вбитий.

2024-05-10 13:29:16

Інші вірші поета

Дівчина — війна Човен Вірш 2. Мила Країно, як серденько б'єшся Вірш 1. Цей маленький вільний світ

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

dog 007

@dog_007

Дарина Домотенко

@Darina_d

Схожі вірші

Всі

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

8177

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1873