Сльози
А що, як море — це насправді сльози? Сумні чи радісні, немає їм кінця. Чи сльози чайок, що забули долю? Чи ластівок, що в тьмі забули страх? Їх болю сіль та роз'їдала рани, а радості у хвилях били такт. Манили кольором морським до себе в щастя, а камінцями різали свій жаль. Чи ти радієш, чи журишся, море? Ти пролягаєш в спокої тих хвиль. Чи може сльози радості це вітру, або тужливі сльози зеленкавих гір...
2023-07-14 23:49:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4386
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12851