Сльози

Ластівка

А що, як море — це насправді сльози? Сумні чи радісні, немає їм кінця. Чи сльози чайок, що забули долю? Чи ластівок, що в тьмі забули страх? Їх болю сіль та роз'їдала рани, а радості у хвилях били такт. Манили кольором морським до себе в щастя, а камінцями різали свій жаль. Чи ти радієш, чи журишся, море? Ти пролягаєш в спокої тих хвиль. Чи може сльози радості це вітру, або тужливі сльози зеленкавих гір...

2023-07-14 23:49:44

Інші вірші поета

Підеш ти, козаче Сива ніч Дві сестри Десь у лісі

Інші поети

lunastra

@lunastra

JYA

@JYAY

Yaroslav

@voditel_sudby

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9559

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4090