Вірш 1. Цей маленький вільний світ
Може, не варто боятись життя? Може, прожити його до кінця? Мати легені, повні повітря, бачити світло, бачити світло. Воленьку милу душі обійняти, бриз від морів на лиці відчувати. Не потонути в роботі по лікті і не зламатись, не бувши в повітрі. Ти полетиш після смерті, як вільний, зараз в житті ти своєму насильний. Що на рахунок кайдани порвати? Що, якщо біль у собі заховати? Так, рви кайдани, прямуй до світла, відпускай крила, бігай повільно. Світ цей належить тобі, брате милий. Світ наш з тобою — лише Україна.
2025-03-04 15:09:46
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4444
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4554