Скрижаль, спустошення моє
Кривавий місяць, блиск та ніч закохані в спустошення моє, як віра, смерть та вирване життя у море часу, океан ідей. Пливе у тихе серце важка думка, упали зорі крижаних очей. Червоним світлом слідом коло моря розкинув місяць ще кілька ночей. Укрилася скрижаль в печері світлом, і з темряви густої в тихім сні, віддала віру тим, хто жив раніше, бо простір її сяяв у пітьмі. Кривавий місяць, блиск та ніч закохані в спустошення моє. Укрилася скрижаль в печері світлом, що пригнітила страх важких ночей. Червоним світлом слідом коло моря упали зорі крижаних очей. Спустошення забутого кохання розкине уві сні ще тисячі ночей.
2025-01-15 14:12:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4853
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2832