Скрижаль, спустошення моє
Кривавий місяць, блиск та ніч закохані в спустошення моє, як віра, смерть та вирване життя у море часу, океан ідей. Пливе у тихе серце важка думка, упали зорі крижаних очей. Червоним світлом слідом коло моря розкинув місяць ще кілька ночей. Укрилася скрижаль в печері світлом, і з темряви густої в тихім сні, віддала віру тим, хто жив раніше, бо простір її сяяв у пітьмі. Кривавий місяць, блиск та ніч закохані в спустошення моє. Укрилася скрижаль в печері світлом, що пригнітила страх важких ночей. Червоним світлом слідом коло моря упали зорі крижаних очей. Спустошення забутого кохання розкине уві сні ще тисячі ночей.
2025-01-15 14:12:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3120
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2662