Скрижаль, спустошення моє
Кривавий місяць, блиск та ніч закохані в спустошення моє, як віра, смерть та вирване життя у море часу, океан ідей. Пливе у тихе серце важка думка, упали зорі крижаних очей. Червоним світлом слідом коло моря розкинув місяць ще кілька ночей. Укрилася скрижаль в печері світлом, і з темряви густої в тихім сні, віддала віру тим, хто жив раніше, бо простір її сяяв у пітьмі. Кривавий місяць, блиск та ніч закохані в спустошення моє. Укрилася скрижаль в печері світлом, що пригнітила страх важких ночей. Червоним світлом слідом коло моря упали зорі крижаних очей. Спустошення забутого кохання розкине уві сні ще тисячі ночей.
2025-01-15 14:12:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4828
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1998