Вірш 3. Державо моя

Ластівка

Поранена, рідна Державо моя, якщо я колись тут загину, прошу тебе, хай наші ріки й поля мене із собою поглинуть. Матінко, знов ти від мене пішла на війни, що батька убили. Серце нитками наме́ртво зашите, настала лиха тут година. Я дихаю, мамо, а сила втекла, солодке життя - це як миля. До темряви, що понад нами зійшла лишилась одна чи хвилина... Державо, поранена, сильна, міцна, віддай мені кожну хвилину, дитинство, яке заховала вона і серце моє знову зшила.

2025-03-05 18:35:08

Інші вірші поета

Сіро-білий вірш Дівчина — війна ... Золотий світанок

Інші поети

Вікторія

@viktoriya_kiselova

Dashasafin

@Dasasafin

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1869

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1479