Золотий світанок
А ранком хмари усі встали, неначе вороги мої. А я побігла не боявшись, під хмари чорнії он ті. Зненацька, хмари розступились! Коли побачила таке... то серце сильно так забилось. І диво те побачив світ... А золоте проміння впало, між хмари грозові пройшло. І радість в серцях зарождало, як ясне сонце між зірок. Який же золотий світанок! Усі Карпати освітляв. Аж пастушок там здивувався, блищали гори і ріка...
2022-10-02 10:33:09
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2325
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2106