Дві сестри
Ластівка
Жили були дві сестри, дві любимі, рідні дві. Перша старшая була, мила, тиха та слабка. Сили їй не вистачало, а доярка, її мама так жаліла доньку сву, що любила її всю. Друга. Менша та яка була сильна, не слабка. Малу працьовиту бджілку батько в сім’ї поважав. Ласки мала не прийма, тільки праця та життя. Дівчина ягнят пасла, з рана аж до вечора. Говорила тим ягнятам: “Ви не знаєте біди. Би ви знали, то б сказали про проблеми всі мені.”
2022-10-02 17:41:22
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yulia Kot
дуже крута поезія
Відповісти
2022-10-02 17:49:21
1
England
вау
Відповісти
2022-10-02 18:00:55
Подобається
Інші вірші поета
Остання квітка Сива ніч Вірш 3. Державо моя Дівчина — війна
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1969
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1624