Дві сестри
Жили були дві сестри, дві любимі, рідні дві. Перша старшая була, мила, тиха та слабка. Сили їй не вистачало, а доярка, її мама так жаліла доньку сву, що любила її всю. Друга. Менша та яка була сильна, не слабка. Малу працьовиту бджілку батько в сім’ї поважав. Ласки мала не прийма, тільки праця та життя. Дівчина ягнят пасла, з рана аж до вечора. Говорила тим ягнятам: “Ви не знаєте біди. Би ви знали, то б сказали про проблеми всі мені.”
2022-10-02 17:41:22
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yulia Kot
дуже крута поезія
Відповісти
2022-10-02 17:49:21
1
England
вау
Відповісти
2022-10-02 18:00:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4198
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1949