Время

Tolik Kuzmyshyn

А ты знал что время безценное? А ти знал про мир в облаках? А ты знал про птиц краснопёрых, Что летают во всех нашых снах. А ты знал о важности стрелок, Что бегут по нашым часам? А ти знал что секунды безследно Убегают куда-то от нас. Почему мы тогда понимаем, Когда тело кидает в дрожь, Что наделали много глупостей- Но время назад не вернешь. Лишь тогда мы станем умнее, Когда в волосах седина, Лишь тогда мы станем взрослее, Лучше позно- чем никогда

2018-10-27 05:32:58

Інші вірші поета

Пропасть Эмпатия Да и х#й с ним Асоциопат

Інші поети

Мариам Алекс

@MariamAleks

Angel Angel

@arayhel

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2693

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12875