дорослішання
коли ламають твої коридори,
проходиш по полю безвідомих границь,
втрачаєш ти волю і сотні просторів —
стають сотнями вбивць.
ти зломлений. я добре це знаю.
ти зломлена. я відчуваю трепет.
і, ні,не рахуй мене, я не помираю,
просто заколисав вечірній легіт.
у сні все здається панорамним,
більш яскравим, тотожним твоїй уяві.
реальність зовсім інша й старанно
вона тобою у твоєму житті править.
колись я любила ставок,
мені той здавався охайно-багряним
у заході сонця і чорні п'явки
робили щоки бліді рум'яними.
тоді все було так безвідповідально,
та лиш здавалося так, на перший погляд,
самотність загризла строкато в провалля
і пустила межі...
— тихше, вона водить...
поезія 2021 року.
2021-05-01 19:58:02
4
0