I Really Did Love You

Katelynn Jackson

I really did love you, there I didn't lie. I wanted to forget about the past, I wanted us to last. I didn't want to hurt you. I didn't plan it this way. When I finally said bye, I tried not to make you cry. I really did love you, but I can't help how I feel? I can't make myself still love you, I won't give you love untrue. You are kind and sweet and gentle. You deserve more then me. You at least deserve, a love that's truly real. But I'm lying to myself aren't I? If I say I did it for you? I ended it because I'm selfish! I wanted love not eschew! You were happy, you were fine! Content while I was lying! Lying to you, lying to myself. Every false word given, you were buying. That isnt your fault. You can't help I wanted to play pretend. Pretend our love was true, pretend I had it with you. I never spoke how uncomfortable the things you wanted made me. At least you spoke your mind, at least you never lied. At the end of the day while we are trying to be friends, I hope someone can fix this mess I made, patch you back together. I hope someone truly deeply, will love you happily forever. When that day comes I'll have to pretend again that I'm happy, That's twisted I know, I dont love you anymore! But some part of me deep inside, still holds on to before... because, I really did love you.

2018-07-09 18:35:59

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Rodney Kanher

By the way, the poem is amazing

Відповісти

2018-07-10 00:58:55

Подобається

Katelynn Jackson

@Rodney Kanher thank you and to answer your previous comment us girls usually don't date someone we dont really like. Things change sometimes and we can't exactly control it.

Відповісти

2018-07-10 16:43:31

1

Rodney Kanher

@Katelynn Jackson i can understand...

Відповісти

2018-07-10 17:38:31

Подобається

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7488

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

51

9

1923