Колишнього життя мого мить
Ханна Михайлова
Сьогонді я зрозуміла, що я вже не я Що серце не б'ється у грудях, Що я не жива. Намагаюсь згадати... У пам'яті щось замигтіло, Якісь гарнії сни... Чи то кошмари?.. Намагаюсь згадати... Та у серце, точніш, де то було колись У грудях щось як заболить.. Щось до болю знайоме, Щось до болю моє... Чи то вітер холодний, Чи сонце-то запальне... То був хлопець, знайомий до болю Але такий він чужий... Намагаюсь згадати... Намагаюсь згадати, що так хотіла забути, Що була здатна вбити себе? Я пам'ятаю... Я пам'ятаю то світле волосся, На сонці що златом блистить. Я пам'ятаю блакитнії очі: Лише вони могли мене вбить. Посмішку ту пам'ятаю... Пам'ятаю ту мить, коли одним своїм поглядом Обірвав ти життя мого мить.
2019-07-25 22:16:05
2
0
Інші категорії
Для підлітків Соціальні Поеми Подійні Привітання Філософські
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3757
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5562