Колишнього життя мого мить

Ханна Михайлова

Сьогонді я зрозуміла, що я вже не я Що серце не б'ється у грудях, Що я не жива. Намагаюсь згадати... У пам'яті щось замигтіло, Якісь гарнії сни... Чи то кошмари?.. Намагаюсь згадати... Та у серце, точніш, де то було колись У грудях щось як заболить.. Щось до болю знайоме, Щось до болю моє... Чи то вітер холодний, Чи сонце-то запальне... То був хлопець, знайомий до болю Але такий він чужий... Намагаюсь згадати... Намагаюсь згадати, що так хотіла забути, Що була здатна вбити себе? Я пам'ятаю... Я пам'ятаю то світле волосся, На сонці що златом блистить. Я пам'ятаю блакитнії очі: Лише вони могли мене вбить. Посмішку ту пам'ятаю... Пам'ятаю ту мить, коли одним своїм поглядом Обірвав ти життя мого мить.

2019-07-25 22:16:05

Інші категорії

Привітання Вірші в прозі Пейзажні Гумористичні Філософські Любовні

Інші поети

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Andrii Katiuzhynskyi

@Katiuzhynskyi_Andrii

GRAFO

@grafo

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6565

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2074