Dernière mort

Aëden

Tellement épuisant, si méprisant Ce n'est plus amusant , ne trouvez vous pas celà alarmant ? Il s'efforce de vivre positivement, pour ne pas avoir face à votre jugement Si fragile , vous le trouvez gracile Aidez le à survivre , son idée va s'aboutir Ce n'est qu'un pauvre enfant...pourtant la mort est son amant Il n'a plus de sentiment, s'en est aberrant Ce qu'il aimerait n'est que partir Ne jamais revenir, ne plus avoir à souffrir Partir sans attaches , sans dernier hommage . Monstres ,vous l'avez laissé mourir Vous n'êtes que des êtres indignes Vous ne méritez pas de vivre Vous n'avez pas hésité à sourire pendant que lui était au bord du suicide Maintenant qu'il n'est plus là, votre vie redeviendra terne Et Le plus dramatique ... Est qu'ils l'ignorent encore.

2020-12-30 14:53:08

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Butterfly

je-... ❤

Відповісти

2020-12-30 15:51:58

1

Aëden

@Butterfly merci XD ❤

Відповісти

2020-12-30 15:53:59

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1721

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1373