Мертві мрії

Iryna Markova

Похмурість зафарбує в сивий скроні, І душі в сірості буття уже горять, Рутина, стреси, злети, спади, болі, Чи ж саме цього ті серця хотять? Летіти в зграї, виривати першість, Зривати оплески та заздрість у людей, А потім ввечері, зваривши каву з перцем, Плекати мертві мрії день за днем. А час минає, ми не молодієм, Те що втрачаєм - вже не повернем. Чи варто задля втілення чужої мрії, Відкрити цвинтар для своїх ідей?! Iryna Markova🍂

2020-11-09 17:59:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Green Cherry

Очень здорово 😎 👏

Відповісти

2020-11-09 18:25:43

Iryna Markova

@Green Cherry дякую🍂

Відповісти

2020-11-09 18:27:13

Інші вірші поета

Я хочу знову в зиму... Відкрий літо Мелодія дощу Магія слова

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Дмитрий Шов

@DmitryShov

Emily

@Amaliya_

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1758

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4198