Мертві мрії
Iryna Markova
Похмурість зафарбує в сивий скроні, І душі в сірості буття уже горять, Рутина, стреси, злети, спади, болі, Чи ж саме цього ті серця хотять? Летіти в зграї, виривати першість, Зривати оплески та заздрість у людей, А потім ввечері, зваривши каву з перцем, Плекати мертві мрії день за днем. А час минає, ми не молодієм, Те що втрачаєм - вже не повернем. Чи варто задля втілення чужої мрії, Відкрити цвинтар для своїх ідей?! Iryna Markova🍂
2020-11-09 17:59:22
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-09 18:25:43
1
Iryna Markova
@Green Cherry дякую🍂
Відповісти
2020-11-09 18:27:13
1
Інші вірші поета
Сила Землі Я вірю Кров калини Спиніть літо
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1879
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2225