Життєві помилки

Ярина Гузєєва

За життя ми скоїмо чимало помилок Та потім будем сильно шкодувати, Але нам треба навчитися з них виносити урок, Щоб потім знов не наступити на ці граблі. Буває, не вчасно можна зізнатись у коханні, Або зізнатися не тим та потім жалкувати І згодом зрозуміти що пройшло життя, А ти не з тими поряд, що потрібно. Ти можеш батькам не говорити про любов, А потім стане пізно вже для цього, Та кожен день себе карати за мовчання, Коли треба кожен день про це кричати. В житті не з тими можем ми дружити, Ці люди будуть за спиною про тебе говорити, А тих хто готовий з тобою пекло пережити, Не можеш помітити ніяк. Та треба всі помилки в житті прожити, Щоб мудрості набратися тобі, Тепер ти будеш знати як кого любити Та не боятись про почуття уголос говорити. ©Гузєєва Ярина

2022-09-28 10:02:26

Інші вірші поета

Українська весна Без назви Народжені боротися Вона сумна...

Інші поети

hailey_mantione

@hailey_mantione

Momen ali

@momen_ali

Merlin911

@garovan321

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

2758

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1770