Лютневе послання
(18+)
Словами важко описати, але я, мабуть, опишу. Це найінтимніше послання тобі я напишу. «Вона із ним неначе пташка, яка навчилася літати, і дуже непристойні речі їй хочеться йому шептати. По тілу пробігають їй мурашки, вона з'їдає його поглядом і зовсім дихати їм важко, коли у голові їх спогади. Він знає кожне місце насолоди, куди йому так варто доторкнутись, і цим дає їй трішечки свободи із ним очима перетнутись. Він випиває всю її, до дна, у нього руки дуже хитрі, тоді їй не потрібно вже вина, щоб дуже сильно оп'яніти, у їхньому лютневому повітрі вирує вже весна»
2022-02-19 23:20:52
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1339
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2152