Сяйвоград
⠀ Я побачив тебе в Сяйвограді, як за виходом синтез-печаль. Потойбіччям зочити не взмозі, ні на опис, та навіть в запас. ⠀ У тойбічному арті маестра, інтерсекцій ідейних чудес, ти одне перехрестя захоплень, сингулярності магій кілець. ⠀ Ти самотня піщинка кристалу, Сяйвограду перлина думок, я контакти замкнув мимоволі, у твоїх золотавих сріблин. ⠀ У дрімоті земельного хмелю, грою свіжих і юних чуттів, ти завчасно остання із виду, протитечії відданих хвиль. ⠀ Сяйвоградом, минаючи бедра, бруд і сором тазових втіх, на підйомі реторти закону, ми новітники вражого тла. ⠀ В акурат відділяємо цедру, та сповзаємо боком злиття, ти секторна обабіч четвірка, а я завжди селектор-маяк. ⠀ Одинадцяте диво утвореннь, еволюції побуту плеч, хоч і тестом закладена врода, ба наркозом бурлить твоя суть. ⠀ Ти єдина порука усмішки, плазокрилим іронія мук, Сяйвограду чарівная зваба, та земельному осуд і суд. ⠀ Ти так кажеш, мов горами сходиш, «Міста» шпилем, вершинами прав, і не схоже, викрученим м'язом, не для треба від третіх осіб. ⠀ Ти є чином завал руху-схеми, і дивочно скуйовжений лик, Сяйвоград надарує дилеми, я сміюйся з тобою, пробач. ⠀ Ти і я, то є лічені тези, резонансом кодованих діб, упереджено, схиблено, немно, Потойбіччя із нами, не плач. ⠀ Забуття амнезією лихо, Сяйвоградних прикритих повік, ти залишишся грою картини, галереї тойбічних світлин. ⠀ І прости мені, черствая воля, як броварня фантазій і трун, я помру на зорі Сяйвограду, у долонях лялькових фігур ...
2021-04-19 14:47:14
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2584
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4375