Відтінки пам'яті
Я цілував твої коліна Губами до плечей твоїх я припадав Ти посміхалась ніжно, мило А я вже від бажання полихав Твої тендітні руки мою шию обіймали А очі дивлячись солодку волю обіцяли І тілом витонченим мене своїм ти спокушала Хоча й на відстані весь час мене трима Я згадував твоєї шкіри кожен сантиметр І кожну родимку і несподіваний вигин В твоєму тілі все тебе лиш прикрашало І я в кохання це пірнав як в вир
2022-10-30 21:49:03
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3452
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5227