Відтінки пам'яті
Я цілував твої коліна Губами до плечей твоїх я припадав Ти посміхалась ніжно, мило А я вже від бажання полихав Твої тендітні руки мою шию обіймали А очі дивлячись солодку волю обіцяли І тілом витонченим мене своїм ти спокушала Хоча й на відстані весь час мене трима Я згадував твоєї шкіри кожен сантиметр І кожну родимку і несподіваний вигин В твоєму тілі все тебе лиш прикрашало І я в кохання це пірнав як в вир
2022-10-30 21:49:03
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3280
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4582