Шматки думок коли відчув що одинок
G.A.V Vriter
Коли настрою нема І думки перебера Я суцільная печаль Я тотальная журба *** Кривовсміхнений Очіскривалений Зачісконедбалий Бритвеннонеголений Тішиться над собою сидячи у пітьмі *** Чи можемо ми чаклувати Боронити але не силою Знищувати але не зброєю Чи можемо створювати не творячи *** Залізний щит повісь на сердце Закрий в підвалі, світло вимкни Не розказуй ти про існування А воно із під землі зрадливо б'ється *** Без жалю було би не цікаво А без болю не могли б запам'ятати Що в цілому світі пару вічну Нам ніколи і нізащо не зшукати ***
2022-10-29 14:04:28
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Мені сподобалось❤️👏
Відповісти
2022-10-31 17:33:15
1
G.A.V Vriter
@Сандра Мей дякую!
Відповісти
2022-10-31 17:33:41
1
Інші вірші поета
Не вдома Крізь власний глузд Гортаючи... Лісова пісня (дуже скорочено)
Інші поети
Lucy
@kayla_deyvis
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2888
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967