У ночі
G.A.V Vriter
Я чекав тебе у ночі Навколіжки і навпомацки шукачи Наче дзвон, наче дощ що по криші стучить А я стоячи жду і сиджу і лежу очікуючи Нащо психіку знищуєш ти мою Кров у скронях пульсує нервам в такт Мідний присмак прислідує й так Як ярмо як ланцюг як кріпак Серця стук непом біт Немов залп із гармат Я втікач що не втік Я не здатен втримати свій дах Як літак, пароплан, пароход їде геть Мої думи мене вже запутали в щенть Наче пил, павутиння і бруд Я збираюсь поки мене не змітуть
2022-12-18 20:30:33
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
G.A.V Vriter
Такий настрій був)
Відповісти
2022-12-21 00:07:04
Подобається
Інші вірші поета
Серце крається Без жалю Лісова пісня (дуже скорочено) Відтінки пам'яті
Інші поети
R..
@Djihad
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9161
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5695