Не вдома

G.A.V Vriter

Сердце крається Біль. Душа горить Є надія але Все спідкається Бо ракети і кулі летять що мить. Я не в дома Тож нервів клубок Розплутати їх не вийде Це мій вічний з собою візок. Чи тягар Чи то ноша моя Але я не жаліюсь Бо не в дома. Не там де рідна моя земля Надімною літають зорі Літаки у далекі краї А душа все палає і стогне від болю Що все коїться на яву Десь там на рідній землі Де кожна травинка мені знайома І кожен покинутий камінець А я все ще живу не вдома І сумління з'їдає мене

2024-09-21 07:13:51

Інші вірші поета

Послухай мене руzняvвий Лісова пісня (дуже скорочено) Без жалю Відтінки пам'яті

Інші поети

Mark Barecki

@mark_barecki

Клер-Кассиді Вільямс

@Kler_K_W

Younis Sari

@younissari

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6238

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5507