А вона так хотіла жити....
Вона хотіла жити, І боролась за життя. Вона хоче любити, І любить мов дитя, Що любить матір свою. Їй не дає покою Думка та, що блимає в очах, Що все її життя—суцільний страх. Що все,що було,є і буде Настане мить й вона забуде. Забуде своїх маму й тата Забуде де ж її є рідна хата. Забуде, де ж то її дім? Забуде,що не було спокою у нім. Всевишній їй послав випробування, Проходити яке у неї є бажання. Адже вона готова боротись за своє життя. Вона любила жити як дитя. Враз сльози линули з очей матусі. "Неплач, матусю, я вернуся." Вона кричала увісні їй:"Мамо, А тут не так вже і погано" А мама плакала, ридала. За що ж це доля покарала!? І винесли дочку у домовині, Кричала мати:"Що ж це, нині, Доня моя мене кидає!?" Любов до неї не згасає. А вона так хотіла жити...
2018-09-25 14:42:56
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Маргаритка
@Mashka Zelenchuk дякую)також вірш під настрій.
Відповісти
2018-09-25 18:17:58
2
Mashka Zelenchuk
@Маргаритка ясненько буває😉😊
Відповісти
2018-09-25 18:18:31
1
Маргаритка
Відповісти
2018-09-25 18:18:48
2
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13139
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3516