Мінор
Н Ф
Ти знаєш, що любила до нестями, Ти знаєш, не оспіване словами, Те почуття - не виміриш на грами, Снувалось павутиннями між нами. Самотність сіє смуток мов ріллею, Та чи наспраді я була твоєю? Журба завзято йде мóю землею, З печалей виростила в два ряди алею. Ти знаєш, більше не повірю знову, Закінчилась ілюзій постанова, І падаючи в яму оркестрóву, Віолончель ламається на дрóва. Завершилося все на лад мінорний, На партитурі слід незмінно чорний, Та образ в голові нерукотворний, Залишить знак, незримий та потворний.
2023-05-31 17:12:40
22
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Н Ф
@Lexa T Kuro Дякую ☺️
Відповісти
2023-06-15 12:53:16
1
Ruslan Korzh
Яка чудова лірика про любов💜
Відповісти
2023-06-18 06:05:21
1
Н Ф
@Ruslan Korzh Дякую🙂
Відповісти
2023-06-18 06:05:50
Подобається
Інші вірші поета
З мережив світ Незнайомцю Химери Весна
Інші поети
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9376
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15766