.
очі вода застилає солона то не море хоч й схоже сльози не витримують тиску проливаються пробиваються крізь зчеплені зуби гарячі затікають у вуха щоб не слухати цю мовчазну пустоту щоб не чути мовчання простору у мені все якесь неправильне якесь понівечене страждання і біль від того що ти любиш більше може саме так матері з гучним видохом заплющують очі і відпускають свою дитину сепаруючи її тіло від власного її душу від своєї повертаючи своє життя тільки собі що б не сталося далі мені вже так невимовно сумно наче зграя яка була – дім піднялася до сходу сонця полишила тебе сам на сам із новим життям я рахую до чотирьох на вдохах до чотирьох на видохах намагаюся вгамувати серце що хоче розірватись від болю і відпускаю не привласнюю лети, моя любове ніхто не має сили змусити іншого кохати
2020-09-24 13:56:01
2
0
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4126
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6690