Віє вітер
Алексей kaa30.03
Віє вітер, летить вгору хмиз, Суперечки, заплакане сонце і хмари... І біжиш навмання, сотні криз, І благаєш забути ті чари... Та від себе вже не втекти, Бо палає серце коханням. Та шукатимуть очі мости, Що, як райдуга світяться зрання... І згадається рай на землі, І волошками встеляться очі. Бо кохаєш навіть в пітьмі, А дощі ллють ті сльози дівочі.
2022-10-19 13:49:28
5
0
Інші вірші поета
Незламна лиш воля Закохавшись... Поштарка - доля... Усміхнувся серпень нам...
Інші поети
ArDen
@ArDen
H O P E
@hopeless382
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2672
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16634