Вже відлітають птахи
Емілія Дзвінко
Вже відлітають птахи в теплий край, Далеко вже не літо, Тому шукають зручний й теплий гай Де їх від дощів вкрито. Хтось залишається тут зимувати Й будують для сплячки хати, А хтось шукає кращої погоди, Бо потім не буде такої нагоди. Вже відлітають птахи І даються перші холода в знаки. Птахи- творчі натури І їм для захисту потрібні мури, Щоб себе і своїх пташечок захистити І ні в кого помочі не просити. Вони хоч і малі та незалежні І самі творять умови належні. Вони краще за людей знають як їм жити, Що і як для свого благополуччя зробити.
2024-10-20 20:35:26
2
0
Інші вірші поета
Довгождане літо Явись душа Самотній хлопчик Любов- це сонячне творіння
Інші поети
Varisha Rehman
@varisha__rehman
Jasmin Robledo
@jasmerrrn
meroiii
@meroiii
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2217
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2503