Птах
Я сво́ї смерті не боюся, Лише одне шкода мені: Ногами більше не торкнуся Моєї рідної землі. Не прогуляюсь нею знову З тобою разом, як той день, Ще взимку, літом і весною Не бачила твоїх очей... А як не встигну зрозуміти, Що коїться в моїй душі, До того як розжене вітер Останні слово й подих мій, То вибач, що не мала сили Я розібратись в почуттях. І не сумуй за мною сильно, Тепер я той у небі птах. (17.09.22) Присвячую найкращому (Фото: Дніпро, 2019)
2023-02-01 22:55:26
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2528
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6263