Птах
Я сво́ї смерті не боюся, Лише одне шкода мені: Ногами більше не торкнуся Моєї рідної землі. Не прогуляюсь нею знову З тобою разом, як той день, Ще взимку, літом і весною Не бачила твоїх очей... А як не встигну зрозуміти, Що коїться в моїй душі, До того як розжене вітер Останні слово й подих мій, То вибач, що не мала сили Я розібратись в почуттях. І не сумуй за мною сильно, Тепер я той у небі птах. (17.09.22) Присвячую найкращому (Фото: Дніпро, 2019)
2023-02-01 22:55:26
4
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9007
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3143