Мáстерії і каліки
Часом падають птахИ, Що злетіли вгору. Радо знищують дурних, Мастерії року. Заздрість - жах, біда пекуча, Так тремтить морозно. Кривдою живе та куча, Вугільно-стервозна. Аби скупість й бетерізм — Кращість за другого, Загоріла, заревла, Мастерями року. Похватилось панування, в царстві інших — смертних. Одиноке гидування, Зжерло мислі щедрі... Але ж скрита в серці тім, "Чесна" віра в Бога — Та основа для калік, Що пливуть убого. То як відданість в блакить, Душу захопила, Як же майстер буде жить? Де візьме він крила? Де розлуки?.. де біда?.. Де ті горе й сльози? Чи настане та пора, Щоб здійснить погрози? Чи зітре себе з життя? Чи зведе із віку? Як здійсниться та мета — Першості каліки? . . . . P.s. мáстерії - майстри, Бетерізм - кращість
2023-02-09 20:14:18
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
дяка
Відповісти
2023-02-10 15:07:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10210
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8981