В Нірвану
Ще трохи і я піду в Нірвану, Закрию всі бажання та мрії, Подібний я до Вселенського вулкана, Але помисли душі моєї чисті. Немає більше сил дивитися на мракобісся, Прикрившися Світлом у світ вселяють пітьму, І ллється над Землею смерті пісня, Імли свято триває в Аду. Коли ж уже на світі цьому дикому Закінчиться чорнуха і брехня? Прикрившись чорти святим Божим ликом На цвинтарях лякають вороння. Вже війною пішов брат на брата, Не всіх дочекаються воїнів додому, Земля наша покидьками багата, Давно настав час приставити до них конвой. Життя на Землі лише одну мить, Навіщо ж доводити все до риси? Коли немає в людях до життя поваги, Тоді приходить смерть із порожнечі. Мені дорогі всі душі у цьому світі, Є в кожній людині чистота, Усі суперечки вирішуються у турнірі, Адже життя може зникнути назавжди.
2023-07-09 21:26:17
12
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4678
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5562