Вчорашня дитина
Ми жили розмірно, дивилися сни, Раділи життю, взагалі ми ще діти... Це було до дня початку війни... Ти став у шеренгу солдатів невдітих. Повістка, автобус, вітри, полігон І знову автобус, і прямо у пекло. Забув ти, солдате, що таке сон, Бо ж град із небес лякає відверто. Окопи та холод вічних ночей, Які до війни були начебто теплі, І постріли... постріли з лютих очей, Бо лютим і ангел стане у пеклі. "Не можна стріляти! Ми спостерігаємо!",- Кричить командир до вчорашніх дітей. Вони по одному тим часом лягають, Лягають у вічність.... Боже, скільки ж смертей... На площі вночі зустрічаємо героя, Навколішки плаче немов увесь світ. На нашій землі солдат - це не зброя. На нашій землі солдат - це є щит! Собою закрив ти не просто людей, Цілий народ заховався за спину. І ось уночі цей цілий народ На площі стрічає вчорашню дитину. Без вигуків слави, у тихій молитві Виносять з машини страшну домовину... Загинув у бою, загинув за мене, собою закрив усю Україну.
2022-01-08 12:24:01
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Агнелия Ива
👏👏👏
Відповісти
2022-01-12 08:20:55
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5120
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3542