Дракон
Наталія
Спит дракон на той горе, Что с костей возведена, Из костей врагов его, Прахом их укреплена. Каждый год приходит враг, Забирать свою жену, И находит только прах, И идёт к дракону маг. Снова песню ту поёт, Ритуалом призовет, И дракон освободится, Маг дракона не убьёт. Каждый год поют они, Песню ритуальную, Жён своих дают ему, Забирает он одну.
2020-04-02 18:45:32
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Интересно звучит, очень красиво :)
Відповісти
2020-04-02 18:45:52
1
Наталія
@Вікторія Тодавчич спасибо)
Відповісти
2020-04-02 18:47:11
Подобається
Інші вірші поета
Пройду сквозь тьму Прощание Герой Дорога
Інші поети
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Basy Exo
@basyex
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3695
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17090