Дорога
Однажды идя по дороге Шла девушка тихо одна, Её взгляд был опущен под ноги, А в руках была книга сна. Парень по той же дороге Шёл отдыхая один, Не обращая внимания на взоры, Он только желанием жил. Случайно столкнувшись они, Взглядом встретились странным, Пропали в мире своём, Но разошлись не зная. Она испугалась своих желаний, А он не услышал свои. Однажды столкнувшись в дороге, Скрестились пути души. С тех пор проходили дни, Но ночью жили они, Во сне приходили друг к другу, Но утром снова ждала их мука. Но всё же одним зимним утром, Их снова свела судьба. Он просто сидел за партой И вдруг в двери вошла она. Порыв свой сдержать не смогли, К друг другу быстро подошли, В глаза посмотрели прямо, Улыбнулись и пошли с пары. С того времени вместе, вдвоём, Они узнавали себя и друг друга. И больше не было жизни пустой, Ведь любовь заглушила их муку!
2020-03-25 11:51:37
17
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
71
0
2691
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
845