ЖАГА МАТАДОРА
ніхто і ніколи
(18+)
ця гра затягнулась, люба, ти ходиш конем, я твоя варта тура. зробиш мені шах, а я криком на весь світ, поставлю тобі мат, прямо в ліжку, отут. закинемо фігури в куток, розіб'ємо дошку і війдемо в "поток". виснажемо похіть, розведемо ватру, нам начхати на шахи, на мати і батю. адже життя - гра не за правилами, а боротьба голими гріхами. хто сильніший - той і переможе, а слабіший завжди прискоче. тож, ходи своїми конями, слонами, а я, роздавлю їх танками, гарматами. бо в цій грі без правил і хуйових жартів лише один лишається в матах.
2024-05-13 22:21:16
1
0
Інші вірші поета
МЕТЕЛИК БЕЗ НАЗВИ ЖИТТЄПИС НІМИЙ Я, НІМА ТИ
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Rose Chi_94
@aeri_chichi
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3293
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4688