СВОБОДА І ДНО
ніхто і ніколи
(18+)
всі кричать що треба жити правильно а може правильно це жити як захочу дим сигарети підіймається в небо як символ свободи від наших думок ви хочете щоб я жив довше але нащо жити як мертвий краще прожити менше але вільним ніж довго у клітці здорового глузду вино розкриває істину давню що щастя не в тому щоб жити як всі а в тому щоб чути власне серцебиття під димом цигарки під шум голови ви кажете треба а я кажу похуй бо істина в тому що правил нема є тільки момент є тільки свобода і присмак гіркий на кінці язика я міг би звичайно почати як треба ходити у качалку їсти броколі але нащо існувати пластмасово коли можна просто по справжньому жить критикуйте мене називайте невдахою я буду сміятись крізь дим і вино бо ваше здоров'я то ваші кайдани а я обираю свободу і дно /// може колись я здохну раніше але буду знати що жив як хотів
2025-01-13 21:46:59
0
0
Інші вірші поета
ОАЗА ДУШІ НФМЖ ВЕЛИКА РІЧ ЧОМУ?
Інші поети
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
➒ ➊ ➊
@call911immediately
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5447
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2414